Розлади чутливості. Розповідає невролог

Сенсорні розлади, такі як гіпестезія та парестезія, є цікавими явищами, які виникають, коли наша нервова система не функціонує належним чином. Давайте розберемо, що означають ці терміни та чому вони виникають.

Наше тіло має неймовірно розгалужену систему нервів, яка допомагає нам відчувати речі. Уявіть ці нерви як інтернет-мережу, якою передається інформація від вашої шкіри, м’язів та інших частин тіла до вашого мозку. Це допомагає вам знати, що відбувається навколо вас і всередині вас, наприклад відчувати тепло сонця або м’якість подушки.

Гіпестезія (знижена чутливість): уявіть, що ви носите дуже товсті рукавички, через які вам важко щось відчувати. Гіпестезія дещо схожа це. Коли ваше відчуття дотику притупляється або стає менш чутливим. Це може статися через різні причини, як-от пошкодження нервів, тиск на нерви або деякі захворювання. Це як зменшити гучність на дотик.

Парестезія (спотворені відчуття): припустімо, що ви відчуваєте щось незвичайне, як-от поколювання, оніміння або відчуття «голочок», навіть якщо для цього немає очевидної причини. Це дивне відчуття називається парестезією. Це ніби ваші нерви посилають змішані, спотворені сигнали вашому мозку. Іноді це відбувається тому, що нерви подразнені або не працюють належним чином. Думайте про це як про те, що ваші нерви грають з вами.

За яких причин це відбувається?

Ці симптоми можуть виникати з різних причин. Іноді, якщо ви деякий час сидите або лежите в незручній позі, тиск на ваші нерви може змусити їх поводитися дивно та викликати парестезію. Певні проблеми зі здоров’ям, як-от діабет, дефіцит вітамінів групи В або стани, що впливають на нерви (наприклад, синдром зап’ястного каналу), також можуть призвести до цих відчуттів. У більш серйозних випадках такі захворювання, як розсіяний склероз або навіть травми спинного мозку, можуть порушити ваше відчуття дотику та викликати гіпестезію або парестезію.

Звичайно, причин може бути набагато більше, але звертати на них потрібно, коли ці симптоми виникають раптово, прогресують, до них приєднуються інші симптоми. Очевидно, це привід звернутися до лікаря, який проведе необхідну діагностику.

Що роблять лікарі, коли хтось приходить  із подібними скаргам? Лікарі стаютьє трохи схожими на детективіва. Вони ставлять запитання про вашу історію здоров’я, роблять деякі тести та намагаються з’ясувати, що може спричиняти дивні відчуття. Залежно від причини вони можуть запропонувати лікування, як-от лікування основного захворювання або фізіотерапію для покращення функції нервів.

Пам’ятайте, наші тіла схожі на складні машини, і іноді навіть невеликі проблеми можуть викликати цікаві та дивні наслідки. Такі відчуття, як гіпестезія та парестезія, сигналізують про те, що щось може бути не так, але лікарі готові допомогти розгадати головоломку та полегшити вам самопочуття!

Коли звертатися за медичною допомогою?

Вчасне звернення має вирішальне значення для забезпечення своєчасної діагностики та лікування. Ось кілька важливих ознак, на які варто звернути увагу:

• раптовий початок. Якщо ви раптово починаєте відчувати сенсорні порушення без будь-якої очевидної причини (наприклад, сидіти в незручній позі занадто довго), це може вказувати на основну проблему, яка потребує медичної допомоги.
• супутні симптоми. Якщо порушення чутливості супроводжуються іншими проблемними симптомами, такими як слабкість, утруднення рухів, зміни координації або проблеми з рівновагою, важливо звернутися за медичною допомогою. Це можуть бути ознаки більш серйозних нервових або неврологічних проблем.
• ураження декілька частин тіла. Якщо ви помічаєте відчуття в кількох частинах тіла, особливо з обох боків, це може вказувати на системну проблему, яка потребує вирішення медичним працівником.
• ускладнення основного захворювання. Якщо у вас вже є захворювання, як-от діабет, розсіяний склероз або проблеми з нервовою системою в анамнезі, будь-які нові або погіршення сенсорних розладів слід обговорити з лікарем.
• травма. Якщо симптом є результатом травми, наприклад травми голови, хребта або будь-якої частини тіла.
• зміни в роботі кишечника або сечового міхура. Будь-які зміни у вашій здатності контролювати роботу кишечника або сечового міхура, особливо якщо вони відбуваються разом із сенсорними розладами, можуть вказувати на серйозну проблему та повинні бути негайно оцінені.
• втрата м’язового контролю. Якщо ви помітили раптову втрату м’язового контролю або слабкість на додаток до сенсорних розладів, це може вказувати на неврологічну проблему, яка потребує негайної медичної допомоги.
• тривалість симптомів. Якщо відчуття зберігаються більше кількох днів або якщо вони часто виникають і зникають протягом тривалого періоду, доцільно звернутися до лікаря.

Пам’ятайте, що ваше тіло часто подає вам сигнали, коли щось не так, і важливо прислухатися до цих сигналів. Хоча не кожен випадок порушення чутливості може вказувати на серйозну проблему, краще, щоб медичний працівник оцінив вашу ситуацію, щоб виключити будь-які потенційні основні захворювання та надати відповідні вказівки та лікування, якщо це необхідно.

Яка проводиться діагностика?

Ось короткий огляд  основних типів діагностичних методів, які лікар може використовувати для встановлення діагнозу розладів чутливості:

Неврологічний огляд: фокусується на оцінці вашої нервової системи. Лікар перевірить ваші рефлекси, координацію, силу м’язів і те, як ваші нерви реагують на подразники.

МРТ (магнітно-резонансна томографія): ця детальна техніка візуалізації допомагає візуалізувати мозок, спинний мозок і нерви. Він може виявити такі проблеми, як пухлини, грижі дисків або інші структурні проблеми.

КТ (комп’ютерна томографія): подібно до МРТ, КТ надає детальні зображення та може використовуватися в окремих випадках для дослідження мозку чи хребта.

Електроміографія (ЕМГ): ЕМГ оцінює електричну активність м’язів. Це може допомогти визначити, чи м’язова слабкість або посмикування пов’язані з нервовими проблемами.

Аналізи крові: певні аналізи крові можуть допомогти виявити основні захворювання, які можуть спричиняти сенсорні розлади, такі як діабет, дефіцит вітамінів, аутоімунні розлади або інфекції.

Люмбальна пункція (спинномозкова пункція): це передбачає взяття зразка спинномозкової рідини з спинномозкового каналу. Це може допомогти діагностувати захворювання, що вражають центральну нервову систему, наприклад розсіяний склероз.

Комбінація цих діагностичних методів залежатиме від ваших симптомів, історії хвороби та передбачуваної основної причини ваших сенсорних розладів. Мета полягає в тому, щоб точно визначити джерело проблеми та поставити точний діагноз, щоб можна було призначити відповідне лікування. Усе це допомагає лікареві зрозуміти, чому ваше тіло викликає у вас дивні відчуття. Це як розгадати таємницю, щоб зрозуміти, що відбувається всередині вас. Пам’ятайте, що вони роблять усе це, щоб допомогти вам почуватись краще та дізнатися, як вирішити проблему та вчасно призначити відповідне лікування.

Якщо ви відчуваєте щось дивне у своєму тілі…

Якщо ви відчуваєте щось дивне у своєму тілі, як-от поколювання, оніміння або поколювання, варто звернути увагу. Можливо, ваше тіло намагається вам щось сказати.

Ось що ви можете зробити:

Не ігноруйте це. Адже це, ніби ваше тіло посилає маленьке повідомлення. Навіть якщо це не надто серйозно, краще пройти обстеження і звернутися до лікаря. Він як детектив для вашого тіла, і він знають, як зрозуміти, що відбувається.

Поясніть що ви відчуваєте. Коли ви говорите з лікарем, будьте чесними щодо того, що ви відчуваєте. Опишіть симптоми, коли вони почалися, і якщо щось покращує чи погіршує їх.

Розповідайте більше, згадайте, чи були у вас травми, хвороби або чи траплялися з кимось у вашій родині подібні події. Це може бути важливо.

Пройдіть обстеження. Лікар може зробити деякі обстеження, наприклад, постукати молотком по колінах або посвітити вам в очі. Вони просто перевіряють, як ваше тіло реагує.

Не переживайте. Хвилюватися легко, але пам’ятайте, що часто ці речі мають прості пояснення. Стрес не допомагає, тому намагайтеся зберігати спокій.

Дотримуйтесь порад спеціаліста. Якщо лікар пропонує додаткові тести, як-от МРТ, КТ-обстеження чи перевірку крові, це не дарма. Інколи діагностика, це як складати непростий пазл.

Будьте терплячими. Іноді може знадобитися трохи часу, щоб зрозуміти, що саме відбувається. Будьте терплячі та продовжуйте спілкуватися зі своїм лікарем.

Ведіть записи. Якщо ви помітили будь-які зміни, запишіть їх. Це може допомогти лікарю зрозуміти, що відбувається.

Зберігайте позитив! Пам’ятайте, що ви робите кроки, щоб краще зрозуміти своє тіло та піклуватися про себе. Це позитивна річ! Просто знайте, що ви не самотні у цій ситуації. Лікарі тут, щоб допомогти вам. Ваше тіло схоже на книгу, яку подекуди важко, але необхідно прочитати. Бережіть себе та не соромтеся звертатися за допомогою.