Статьи

Статьи. Новости. Публикации. О неврологических заболеваниях, синдромах, симптомах и методах лечения. Самые важные новости медицины. Публикации о здоровом образе жизни.

ADHD

Синдром дефициту уваги. Як розпізнати?

На думку деяких лікарів, Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ) часто залишається непоміченим у дитинстві. Така думка була особливо поширена до 70-х років минулого століття, коли про нього мало хто знав. Замість того, щоб розпізнати ваші симптоми та визначити справжню проблему, ваша сім’я, вчителі чи інші люди могли назвати вас мрійником, дурнем, неробою, порушником спокою або просто поганим учнем.

Звучить дуже привабливо, для того, щоб пояснити будь-які прогалини у вихованні і зняти з себе провину за всі свої провини у дитинстві та юності. Миттєво пішли в небуття маса комплексів неповноцінності та провини, завдяки психіатрії та її такому корисному діагнозу! Але давайте все по порядку.

Симптоми

Для кращого розуміння, я спочатку наведу типові приклади поведінки дітей з  СДВГ:

  • Легко відволікається та змінює фокус уваги
  • Швидко набридає виконання завдань
  • Не слухають та не звертають уваги на співрозмовника
  • Схильні до мрійливості та фантазій
  • Нетерплячі
  • Діють без огляду на наслідки
  • Постійно в розмові та русі
  • Неусидливі

Щось згадали у свого дитинства? Намагайтеся згадати, інакше наступні симптоми СДВГ у дорослих психіатр швидше за все розглядатиме як ознаки іншого захворювання:

  • Імпульсивність
  • Запальність
  • Дезорганізація та проблеми з розстановкою пріоритетів
  • Погані навички управління часом
  • Проблеми з концентрацією уваги на задачі
  • Проблеми із багатозадачністю
  • Надмірна активність чи занепокоєння
  • Погане планування
  • Часті перепади настрою
  • Проблеми з постановкою та виконанням завдань

Багато дорослих із СДВГ не усвідомлюють наявність цього синдрому у себе,  вони просто знають, що повсякденні завдання можуть бути проблемою. Дорослим із СДВГ може бути важко зосередитися і розставити пріоритети, що призводить до пропуску термінів та забутих зустрічей. Нездатність контролювати свої емоції може змінюватись від нетерплячого очікування в черзі або водіння в пробці до перепадів настрою та спалахів гніву у звичайних ситуаціях.

Якщо ви приділите собі 20 хвилин усамітнення та тиші для роздумів, ви з легкістю знайдете у себе багато  із перерахованих симптомів. Але не робіть поспішних висновків. Вважається, що СДВГ у дорослих обов’язково має починатися ще у дитячому віці. Отже, якщо у дитинстві у вас не було таких симптомів, тоді у вас якийсь інший розлад. Третій варіант — ви абсолютно здорові, але у вашому житті зараз просто чорна смуга. Зрозуміти, що саме стоюється вас, допоиоже спеціалість — психіатр, або психотерапевт.

Неоднозначність діагнозу СДВГ

Даний діагноз і досі є одним із найсуперечливіших розладів у психіатрії. Деякі автори розглядали цей діагноз як результат корупційних зв’язків лікарів з фармбізнесом. Починаючи з 70-х років минулого століття почалася запекла полеміка між прихильниками та противниками СДВГ. Один із скептиків СДВГ навіть написав книгу про це «Як психіатрія робить пацієнтів із нормальних дітей». Але сили виявилися нерівними. Відкинувши сумніви у неоднозначності цього діагнозу, переконані у своїй правоті психіатри та психологи під прапорами доказової медицини та клінічної фармакології пішли у наступ на супротивників чергового нового діагнозу. Згуртована армія з 86 психіатрів та психологів на рубежі цього століття підписали «Міжнародне одноголосне рішення щодо синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ)». На жаль, до сьогоднішнього дня немає повного компромісу між послідовниками та противниками СДВГ. Але давайте перейдемо від теорії до практики.

Діагностика

У дорослих СДВГ діагностувати складніше. Симптоми дуже схожі на такі як при тривожних розладах, емоційних розладах, а також розладі особистості. Так як розповідь пацієнта про свої симптоми в дитинстві може бути ненадійною, лікареві може знадобитися спілкування з членами сім’ї пацієнта, насамперед з тими, хто його добре знали у віці до 12-ти років. Фактично, завдання лікаря входить аналіз всіх скарг, перерахованих на початку статті з урахуванням історії розвитку симптомів у дитячому віці.

Немає єдиного тесту, який міг би діагностувати СДВГ, тому зверніться до лікаря або фахівця в цій галузі, щоб зібрати всю необхідну інформацію для встановлення діагнозу. Ціль полягає в тому, щоб виключити будь-які зовнішні причини симптомів, такі як зміни навколишнього середовища, труднощі в навчанні або на роботі, інші проблеми зі здоров’ям.

Лікування синдрому дефіциту уваги

Для лікування СДВГє декілька способів:

  • медикаменти;
  • психотерапія (поведінкова терапія, сімейна терапія);
  • самостійні заняття, спрямованих на поліпшення спілкування та розвиток навичок вирішення конфліктів та вирішення проблем.

Найбільш відомий препарат, що застосовується при СДВГ-Ріталін. Він набув великого поширення у США, Канаді, Франції та інших країнах. Наприклад, в Ізраїлі близько 1 мільйона рецептів на рік виписується на ріталін. В Україні цей препарат зареєстровано під торговою маркою КОНЦЕРТА. Він відноситься до психотропних речовин (психостимуляторів), що купуються виключно за рецептом.

Психотерапія в комплексі з самостійними заняттями пацієнтів – хоч і довший, але безсумнівно, природніший і безпечніший шлях корекції поведінки та емоцій, як у дитячому віці, так і у дорослих. Можливості психотерапії в комплексі з прийомом медикаментів дозволяє отримати максимальний позитивний ефект. У своїй практиці я спостерігав випадки стійкої залежності від цього препарату, прийом якого почався ще в шкільні роки. Однозначно це була залежність від препарату. Будучи дорослими, пацієнти відчували явну необхідність у постійному прийомі, щоб не почуватися втомленим та розбитим. З цієї причини психотерапія була б кращою і безпечнішою.

Які можуть бути наслідки СДВГ, якщо його не лікувати?

СДВГ, який вчасно не діагностується і не лікується, може мати далекосяжні наслідки та викликати проблеми практичнов усіх сферах вашого життя. У тому числі можна очікувати проблеми у взаєминах на роботі та вдома. Ваші близькі можуть відчувати себе скривдженими та ображеними через вашу передбачувану «безвідповідальність» або «нечутливість».

Проблеми з роботою та як наслідок – фінансові труднощі. У вас можуть виникнути проблеми зі збереженням роботи, дотриманням корпоративних правил, дотриманням термінів та режимом роботи. Згадайте, чи було щось подібне у вашому житті?

І взагалі, симптоми СДВГ можуть сприяти виникненню безлічі проблем зі здоров’ям, включаючи переїдання, зловживання психоактивними речовинами, тривогу, хронічний стрес та напругу, а також низьку самооцінку.

Все це — привід замислитись. На жаль, приклади спонтанного самовилікування від СДВГ у дорослих мало представлені у науковій літературі. Для діагностики СДВГ та підбору лікування звертайтеся до спеціаліста.

Якщо у вас є скарги і ви не знаєте до якого фахівця необхідно звернутися, тоді ви можете отримати таку інформацію онлайн на спеціальному сайті абсолютно безкоштовно.

Comments for this post are closed.
Боль в плече

Чи є защемлений нерв причиною болю в плечах?

Невролог може визначити, який нерв защемляється залежно від ваших …

strong_heart

Як запобігти проблемам з серцем

Всім відомо, що регулярні фізичні вправи призводять до формування …

ADHD

Синдром дефициту уваги. Як розпізнати?

СДВГ, який вчасно не діагностується і не лікується, може мати далекосяжні …